-
IV. ОПИС ЕТАПІВ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
4.1. Діагностика стабільної ІХС Клінічна оцінка больового синдрому Стенокардія — основний клінічний симптом ІХС, найбільш частою причиною її появи є обструкція коронарних судин атеросклеротичною бляшкою, що призводить до зменшення кровопостачання міокарда. Збір анамнезу залишається основним елементом діагностики стенокардії. У більшості випадків анамнез дозволяє встановити точний діагноз, а фізикальне обстеження та інструментальні методи дослідження необхідні для […]
-
V. РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПРОТОКОЛУ
На момент затвердження цього уніфікованого клінічного протоколу засоби матеріально-технічного забезпечення дозволені до застосування в Україні. При розробці та застосуванні клінічних маршрутів пацієнта (КМП) необхідно перевірити реєстрацію в Україні засобів матеріально-технічного забезпечення, що включаються до КМП, та відповідність призначення лікарських засобів Інструкції для медичного застосування лікарського засобу, затвердженій Міністерством охорони здоров’я України. Державний реєстр лікарських засобів […]
-
VI. ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
6.1. Перелік індикаторів Наявність у лікаря загальної практики — сімейного лікаря і лікаря, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець, клінічного маршруту пацієнта зі стабільною ІХС. Наявність у закладі охорони здоров’я і лікаря, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець, що надає вторинну медичну допомогу, та у закладі охорони […]
-
VII. ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ, ВИКОРИСТАНИХ ПРИ РОЗРОБЦІ УНІФІКОВАНОГО КЛІНІЧНОГО ПРОТОКОЛУ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 № 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських посад, посад фармацевтів, посад фахівців з фармацевтичною освітою (асистентів фармацевтів), посад професіоналів у галузі охорони здоров’я, посад фахівців у галузі охорони здоров’я та посад професіоналів з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров’я», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.2002 […]
-
III. ОСНОВНА ЧАСТИНА
3.1. ПЕРВИННА МЕДИЧНА ДОПОМОГА 1. Профілактика Обґрунтування Доведено, що артеріальна гіпертензія, тютюнокуріння, гіперхолестеринемія, надлишкова маса тіла, недостатня фізична активність, мають негативний вплив на розвиток серцево-судинних захворювань та є ФР, які піддаються корекції за допомогою модифікації способу життя та фармакотерапії у разі необхідності. Доведено, що ряд захворювань та патологічних станів, зокрема, цукровий діабет, атеросклеротичні ураження периферичних […]
-
II. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Ішемічна хвороба серця (ІХС) — це патологічний процес, що характеризується розвитком атеросклеротичних бляшок в епікардіальних артеріях, він може бути обструктивним чи необструктивним. На перебіг цього процесу можна впливати за допомогою модифікації способу життя, фармакотерапії та інвазивних втручань. Усі зазначені заходи сприяють стабілізації чи навіть частковому регресу захворювання. ІХС може мати тривалі стабільні періоди, але також […]
-
І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА
1.1. Діагноз: стабільна ішемічна хвороба серця 1.2. Коди стану або захворювання. НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я»: 120–125 — Ішемічна хвороба серця. Стенокардія (120): Стабільна стенокардія напруження (із зазначенням I–IV функціонального класу (ФК) за класифікацією Канадської асоціації кардіологів), у пацієнтів із IV ФК стенокардія малих навантажень може клінічно проявлятися як стенокардія спокою […]
-
ВСТУП
Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги (УКПМД) «Стабільна ішемічна хвороба серця», розроблений з урахуванням сучасних вимог доказової медицини, розглядає особливості проведення діагностики, лікування та профілактики стабільної ішемічної хвороби серця (ІХС) в Україні з позиції забезпечення наступності етанів медичної допомоги. УКПМД розроблений на основі клінічної настанови «Стабільна ішемічна хвороба серця» (2021). […]
-
Додаток 1 до Порядку здійснення дозорного епідеміологічного нагляду за протимікробною резистентністю (підпункт 2 пункту 4 розділу II)
Відбір зразків крові та СМР у пацієнтів з ознаками інфекції кровотоку або менінгіту Медичним працівникам слід активно проводити моніторинг стану пацієнтів і виявляти випадки з клінічними ознаками, що дозволяють запідозрити інфекцію кровоточу або менінгіт. Основними показаннями для бактеріологічного дослідження крові є наявність двох або більше симптомів синдрому системної запальної відповіді: лихоманка 38° C та вище […]
-
III. Достовірність даних та рівні доказовості
Вибірка для включення в систему ДЕН повинна складатися з різних груп пацієнтів (наприклад, діти, пацієнти відділень анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії або пацієнти відділень нейрохірургії), хворих на різні інфекційні захворювання (наприклад, негоспітальний і пов’язаний з наданням медичної допомоги сепсис), які представлені в співвідношеннях, що характерні для загальної популяції. Достовірність даних може знижуватися на різних етапах […]
-
II. Організація та проведення дозорного епіднагляду за антимікробною резистентністю інвазивних патогенів
Основним завданням ДЕН є проведення нагляду за окремими патогенами (які мають клінічне значення та є важливими для громадського здоров’я, з визначених біологічних зразків і результатах їх чутливості до певного спектру антимікробних препаратів) та базується на даних рутинного епідеміологічного нагляду за АМР, що проводиться ЗОЗ. В ДЕН беруть участь ЗОЗ, що надають вторинну (спеціалізовану) та третинну […]
-
I. Загальні положення
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров’я України 19 серпня 2021 року N 1766 Порядок здійснення дозорного епідеміологічного нагляду за протимікробною резистентністю Цей Порядок визначає механізм організації епідеміологічного нагляду (далі — епіднагляд) за протимікробною резистентністю (далі — АМР) інвазивних патогенів, їх взаємодії між собою в процесі його здійснення та передачу МОЗ і закладам охорони здоров’я інформації для […]
-
Додаток 2 до Порядку здійснення дозорного епідеміологічного нагляду за протимікробною резистентністю (підпункт 3 пункту 4 розділу II)
Перелік відомостей, які необхідно включати до направлення на дослідження в лабораторію Інформація про пацієнта 1. Заклад охорони здоров’я: _____________________________________________________________ 2. Ідентифікаційний номер пацієнта: _____________________________________________________ 3. Дата народження (дд-мм-рр): ____________ 4. Стать: чоловіча жіноча невідомо 5. Мета дослідження ___________________________________________________________________ Клінічні дані 6. Дата взяття зразка (дд-мм-рр): ____________ 7. Дата надходження до лікарні (дд-мм-рр): ____________ 8. Первинний […]
-
Додаток 3 до Порядку здійснення дозорного епідеміологічного нагляду за протимікробною резистентністю (підпункт 5 пункту 4 розділу II)
Комбінації «патоген/джерело/антибіотик» для повідомлення Національному координатору, включаючи мінімальну набір/панель і рекомендації EUCAST для визначення механізмів стійкості Мікроорганізм Мінімальний набір антибіотиків для тестування Антибіотики (групи), що вносять в базу даних CAESAR Escherichia coli (ESCCOL) та Klebsiella pneumoniae (KLEPNE) AMP або AMX AMC TZP CTX або CRO CAZ GEN або TOB AMK CIP або LVX або OFX […]
-
Додаток 4 до Порядку здійснення дозорного епідеміологічного нагляду за протимікробною резистентністю інвазивних патогенів (пункт 3 розділу III)
Джерела випадкових і систематичних помилок в даних дозорного епіднагляду за стійкістю до протимікробних препаратів Випадкова помилка Тип помилки/зміщення Механізм Рішення проблеми Варіації відбору Випадковий збіг обставин Збільшення розміру вибірки Варіація вимірювання Спосіб застосування лабораторних методик змінюється від тесту до тесту Збільшення розміру вибірки Стандартизація методів Постійне навчання персоналу лабораторії Впровадження лабораторних систем забезпечення якості Систематична […]
-
Наказ МОЗ № 1766 від 19.08.2021
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАКАЗ 19.08.2021 м. Київ N 1766 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2021 р. за N 1316/36938 Про затвердження Порядку здійснення дозорного епідеміологічного нагляду за протимікробною резистентністю Відповідно до абзацу третього статті 6 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», підпункту 3 пункту 3 Національного плану дій щодо […]
-
Додаток 9 до Інструкції з впровадження адміністрування антимікробних препаратів в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах (пункт 4 розділу V)
Форма спостереження та ведення обліку за споживанням антимікробних препаратів Азтреонам Цефтаролін фосаміл Цефтазидим авібактам Цефтобіпрол медокаріл Цефтолозан тазобактам Колістин Далбаванцин Далфопрістин квінупрістин Даптоміцин Еравациклін Рівень загального споживання АМП1 Фаропенем Фосфоміцин Лінезолід Меропенем ваборбактам Міноциклін Омадациклін Орітаванцин Плазоміцин Поліміксин В Тедізолід Рівень загального споживання АМП1 Телаванцин Тайгециклін Цефтріаксон Цефазолін Цефуроксим Меропенем Ципрофлоксацин Левофлоксацин Моксифлоксацин Меропенем Рівень […]
-
Додаток 8 до Інструкції з впровадження адміністрування антимікробних препаратів в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах (пункт 4 розділу V)
Форма моніторингу споживання антимікробних препаратів № п/п Антимікробний препарат Доза, г/мг/МО/ОД Кратність введення на добу Тривалість призначення, дні DDD Загальна кількість DDD Примітки: В графу «Антимікробний препарат» вписується один з наступних АМП: азтреонам; цефтаролін фосаміл; цефтазидим-авібактам; цефтобіпрол медокаріл; цефтолозан-тазобактам; колістин; далбаванцин; далфопрістин-квінупрістин; даптоміцин; еравациклін; фаропенем; фосфоміцин; лінезолід; меропенем-ваборбактам; міноциклін; омадациклін; орітаванцин; плазоміцин; поліміксин В; тедізолід; […]
-
Додаток 7 до Інструкції з впровадження адміністрування антимікробних препаратів в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах (підпункт 5 пункту 3 розділу ІV)
Показники оцінки ефективності адміністрування антимікробних препаратів при проведенні периопераційної антибіотикопрофілактики Показник Цільове значення Необхідне значення показника, % Частота проведення периопераційної антибіотикопрофілактики Антибіотикопрофілактика необхідна при «умовно чистих» і «брудних» операціях, а також при «чистих» операціях у пацієнтів з факторами ризику ускладнень. 90 Час введення антибіотика За 30-60 хвилин до розрізу шкіри 100 Антибіотик для периопераційної антибіотикопрофілактики […]
-
Додаток 6 до Інструкції з впровадження адміністрування антимікробних препаратів в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах (підпункт 5 пункту 3 розділу ІV)
Показники оцінки ефективності адміністрування антимікробних препаратів при стафілококовій бактеріємії Показник Цільове значення Необхідне значення показника, % Час введення першої дози антибіотика після діагностики бактеріємії Протягом 6 годин 95 Контрольне дослідження гемокультури після початку терапії Через 48-72 години 100 Кількість негативних гемокультур для оцінки ефективності терапії Мінімум два 100 Видалення або заміна (не по провіднику) внутрішньосудинного […]